- непосидючий
- —————————————————————————————непосидю́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
непосидючий
Смотреть что такое "непосидючий" в других словарях:
непосидючий — а, е. Який не любить довго бути на одному місці і без певного заняття; дуже рухливий, енергійний. Непосидючі малюки. || Власт. такій людині … Український тлумачний словник
непосидючий — (який не може довго всидіти, пробути на одному місці, за одним заняттям / без певного заняття), непосидливий, невгамовний, невгомонний, невсидючий Пор. невгамовний I, неспокійний 3), рухливий I, 1) … Словник синонімів української мови
крутливий — а, е. Дуже, занадто рухливий, метушливий; непосидючий, вертлявий … Український тлумачний словник
непосидливий — а, е. Те саме, що непосидючий … Український тлумачний словник
непосидюче — Присл. до непосидючий … Український тлумачний словник
непосидючість — чості, ж. Властивість за знач. непосидючий … Український тлумачний словник
непосидющий — а, е. Те саме, що непосидючий … Український тлумачний словник
непосидячий — а, е. Те саме, що непосидючий … Український тлумачний словник
непосидящий — а, е, рідко. Те саме, що непосидючий … Український тлумачний словник
неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… … Український тлумачний словник
